ЗМІСТ
Нині, коли цензура змушує провайдерів блокувати доступ до серверів, де міститься заборонений контент, часто виникає питання, як відвідувати заблоковані веб-сторінки. Також закривати доступ до сайтів може не лише постачальник інтернет-послуг, а й адміністратор корпоративної мережі, щоб працівники не проводили робочого дня онлайн у соціальних мережах.
З іншого боку, великі корпорації, як Google, весь час стежать за користувачами. За словами їхніх представників, інформація, отримана таким чином, використовується в маркетингових цілях. На основі інтересів користувача йому висвічуватиметься відповідна реклама, здатна його зацікавити. Про справжні цілі тотального стеження і для чого потрібен цей проект, мало хто знає.
Тому анонімність у мережі існує лише для наївних користувачів, і миритися з цим хочуть далеко не всі. Багато хто сподівається, що режим інкогніто, підтримуваний більшістю інтернет оглядачів, врятує становище, але, на жаль. Ознайомившись із наведеною в приватному вікні інформацією, можна дізнатися, що в такому режимі браузер не зберігає історію пошуку та навігації, кукі та тимчасові файли на диск, а функція блокування трекерів підтримується не всіма програмами, та й ефективність у неї невелика.
Анонімайзери можуть допомогти лише в окремих випадках, коли необхідно відвідати соціальну мережу або великий портал, доступ до якого був закритий. Програми, що приховують реальний IP і використовують мережу віртуальних серверів, досить ефективні щодо забезпечення анонімності та обходу блокувань, але за такі програми доводиться платити або задовольнятися їх обмеженими версіями. Встановити програму можна не на кожному комп’ютері (на робочому або інтернет-кафе навряд чи це вдасться). І на допомогу тут прийде Tor-браузер.
Принцип роботи Tor
Tor браузер – вільно розповсюджуваний разом із вихідним кодом софт для багаторазового шифрування пакетів даних та перенаправлення їх через мережу віртуальних серверів – роутерів або маршрутизаторів.
Робота програмного забезпечення полягає у наступному. Під час запуску програми Tor клієнт отримує список активних серверів.
Пакет даних від джерела (заборонені сайти) передається користувачеві через віртуальну мережу. Він приходить на перший вузол разом із ключем для дешифрування адреси наступного вузла.
Внаслідок розшифровки з’являється адреса другого центру, куди буде відправлено пакет разом із зашифрованою адресою третього вузла та ключем для декодування.
Назва технології – цибульна маршрутизація – відбувається за аналогією при пошаровому знятті лушпиння з цибулини.
Вже з третього сервера інформація надсилається клієнту, тобто користувачеві. Разом, веб-сайт, від якого до користувача йшли певні дані, отримає відомості про те, що на нього заходив не юзер, а відвідували його з комп’ютера, що є першою ланкою у віртуальній мережі Tor. Адреси вузлів вибираються випадковим чином, ланцюжки кожні кілька хвилин змінюються, а інформація про переадресації ніде не зберігається.
Шифруються таким чином лише шляхи, якими передаються пакети даних, але не сама інформація. Будь такий пакет перехоплений провайдером або зловмисником, наприклад, через сніффер, то з нього можна було б отримати корисну інформацію, але дізнатися, звідки вона прийшла і куди прямує, не вийде. Численні відгуки користувачів підтверджують цю інформацію.
Походження технології та її призначення
Почала свою історію цибульна маршрутизація в одній із військово-морських лабораторій США і якимось дивом її вихідний код з’явився у глобальній мережі, ставши надбанням громадськості. А згодом кілька федеральних відомств США підтримали проект фінансово. Наскільки Tor є вільним і надійним, можуть судити лише фахівці, але факти злому системи великими спецслужбами та історія появи браузера повинні насторожувати. Тільки через відкритість вихідного коду технологія жива, інакше таким сумнівним сервісом для анонімності ніхто б не користувався.
Можливості цибульної маршрутизації надаються абсолютно безкоштовно, що й приємно, і знову ж таки може насторожувати. Не розкриваючи даних про свою фізичну IP-адресу і, відповідно, місце розташування, можна переглядати заблоковані на будь-якому рівні сайти. Програма популярна не тільки серед людей, які хочуть потай відвідати соціальну мережу або відео хостинг у робочий час, щось приховати від працюючих за цим же ПК, а й масово використовується журналістами, людьми у відрядженнях, які користуються громадськими точками доступу до глобальної мережі. Та й контекстна реклама не зможе чіплятися, і після перегляду якогось товару не з’являтимуться рекламні банери з пропозицією придбати щось подібне.
Так, провайдер або будь-хто, аналізуючий трафік, зрозуміє, що користувач вдається до допомоги Tor, але що він приховує і які ресурси відвідує, ніхто не зможе дізнатися.
Склад програмного забезпечення
Для загального уявлення про програму слід знати хоча б із чого вона складається. В офіційну збірку входять:
- браузер FireFox portable, спеціально зібраний та конфігурований;
- Vidalia – міжплатформний інтерфейс для управління та налаштування;
- системи проксування та тунелювання, наприклад, у Windows 32/64 біт використовується Advanced Onion Router;
- скрипти для блокування всіх з’єднань, крім створених самою мережею;
- плагіни для FireFox – NoScript забороняє виконання Java-скриптів, аплетів та Flash вмісту, HTTPS Everywhere – змушує сайти користуватися зашифрованим з’єднанням при можливості;
- Torbutton – піктограма для миттєвого очищення історії перегляду.
Завантажуємо офіційну версію програми
Будь-яку програму слід завантажувати з офіційних ресурсів. З стороннього сайту можна завантажити шкідливий/вірусний додаток разом із браузером. Офіційний сайт проекту знаходиться за адресою www.torproject.org. У розділі завантаження (Download) або за посиланням https://www.torproject.org/download/download-easy.html.en можна придбати інсталятор пакета додатків для операційних систем Windows: від XP до Windows 10.
Перед кліком по піктограмі «Download Tor Browser» слід вибрати мову зі списку. Версія українською відсутня, але є російська, хоч ресурс і не локалізований. Якщо цього не зробити, змінити мову інтерфейсу можна у процесі інсталяції програми.
Підтримувані платформи
Як говорилося, Tor є кросплатформним програмним продуктом, тому крім «віконної» ОС працює і на інших платформах. Якщо натиснути “View All Downloads”, з’явиться їх перелік:
- Apple OS версій останніх років для Mac;
- Linux, BSD та Unix будь-якої розрядності;
- Android.
Для Android є покрокова інструкція з інсталяції та налаштування ПЗ. Для iOS, Windows Phone та інших мобільних операційних систем програма не передбачена, необхідно шукати аналоги в магазині програм. Також не підтримуються багато непопулярних дистрибутивів Linux.
Процес встановлення браузера
Після отримання інсталятора анонімний браузер можна встановлювати на комп’ютер (розглянемо на його прикладі) або на телефон.
- Запускаємо отриманий файл.
- У першому вікні вибираємо мову програми, якщо стандартна локалізація не влаштовує.
- У наступному вікні задаємо шлях до файлів програми і тиснемо “Встановити”. Це може бути будь-яка директорія, до якої є доступ, у тому числі зйомний накопичувач.
- Якщо програма за вказаною директорією вже є, підтверджуємо її оновлення.
- За необхідності браузер можна відразу запустити та створити ярлик для його виклику.
Процес конфігурування
Правильно настроїти і підготувати ПЗ до експлуатації може будь-який користувач. Найчастіше досить клікнути «З’єднатися» і трохи почекати.
Якщо комп’ютер виходить у мережу через проксі, тоді тиснемо «Налаштувати» і відповідаємо на запитання, користуючись наведеною в рекомендаціях інформацією.
Після успішної конфігурації з’єднання буде встановлено.
Далі запуститься досить знайоме вікно FireFox.
Як користуватися?
Працює FireFox як звичайний браузер з декількома особливостями. В якості пошукової системи використовується безпечна DuckDuckGo, але змінити її можна в налаштуваннях. При необхідності для браузера можна встановлювати інші плагіни (але не бажано) та теми.
Переконатись, що все працює, можна на сайті 2ip або подібному.
Після кліка по зеленій піктограмі ліворуч від адресного рядка, з’явиться ланцюжок вузлів для поточного сайту.
Тут можна змінювати рівень безпеки, і задавати параметри мережі Tor.
Фактично у всьому іншому це звичний «Вогняний лис» з його перевагами та особливостями.
Видаляємо Tor Browser
З огляду на те, що програма є портативною, у переліку встановлених її не знайти. Повністю видалити з комп’ютера Tor Browser дуже просто: завершуємо роботу програми і видаляємо каталог з нею з жорсткого диска разом з ярликом на робочому столі, якщо створювали його.
Якщо одразу видалити не вийде, зачекайте кілька хвилин після завершення програми, і повторіть спробу.
FAQ
Як змінити мову інтерфейсу
Після розпакування програми зміна мови у Vidalia (вікно налаштувань) або FireFox не передбачено. Вихід у такій ситуації є лише один – переустановка програми із заміною її дистрибутива або видалення та нове розпакування Tor.
Якщо програма відмовляється запускатися?

Частково подібні проблеми викликаються неправильним часом (часовим поясом) і датою на комп’ютері. Їх потрібно змінити або синхронізувати.
Ще одне рішення, якщо не працює Tor Browser – повторне розпакування архіву з його дистрибутивом, але до іншої директорії.
Що робити, якщо Tor-браузер не підключається до мережі?


Для надійності перебираємо всі можливі варіації налаштувань.
Можливо, в процесі роботи якийсь файл був пошкоджений, тому варто перевстановити програму, попередньо перевіривши диск, де він знаходиться, утилітою chkdsk, наприклад, через «Властивості» тома у вкладці «Сервіс».
Можна сказати, що це вся інформація, яку слід знати рядовому користувачеві, не занурюючись у нетрі технічних термінів та управління за допомогою консолі. Після первинного і простого налаштування запуститься браузер, що мало чим відрізняється від звичайного FireFox, з підтримкою всіх тем і розширень.
Висновок
Крім забезпечення анонімності та можливості безкарного відвідування заблокованих сайтів, Tor відрізняється зниженою швидкістю завантаження сторінок, блокуванням Flash та неможливістю користуватися всім функціоналом деяких сайтів.